облуплювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
облупити — див. облуплювати … Український тлумачний словник
облуплювання — я, с. Дія за знач. облуплювати … Український тлумачний словник
облуплюватися — юється, недок., облупи/тися, лу/питься; мн. облу/пляться; док. 1) Втрачати повністю або частково верхній шар, покриття, оболонку і т. ін. кругом, по всій поверхні; обдиратися, облущуватися. || Відпадати, осипатися частинками, шматками. ||… … Український тлумачний словник
лущити — 1) (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), злущувати, злущити, облущувати, облущити, вилущувати, вилущити, лузати, теребити, вилузувати, вилузати, розлузувати, розлузати; розлущувати, розлущити, розлускувати, розлускати; вилуплювати,… … Словник синонімів української мови
обдирати — I = обдерти, обідрати (знімати із забитої тварини шкуру), здирати, здерти, облуплювати, облупити, білувати, оббіловувати, оббілувати, лупити, злуплювати, злупити II ▶ див. дряпати I, здирати 1), лущити 1) … Словник синонімів української мови
чистити — I (зрізати, знімати шкірку, лушпайку тощо), о(б)чищати, очищувати, о(б)чистити, облуплювати, облупити, теребити; об(б)ирати, обібрати (шкаралупу, лушпиння тощо) II ▶ див. каструвати, лаяти 1) … Словник синонімів української мови
